Розв'язування задач «Паралельне проектування та його властивості»

Світ галактик. Квазари. Проблеми космології

 
     Питання уроку

     1. Класифікація галактик.
     2. Параметри галактик.
     3. Червоне зміщення.
     4. Активні галактики, радіогалактики, квазари.
     5. Розподіл галактик у просторі.
     6. Проблеми космології.


        ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
    1. Опрацювати §15(4-7).
    2. Виконати завдання 4-10 (§15).

    Квазари (від англійського quasar, скор. quasistellar radiosource — квазізіркове джерело радіовипромінювання) — потужні позагалактичні джерела електромагнітного випромінювання. Відкриті 1960 р. як джерела радіовипромінювання з дуже малими кутовими розмірами (менше за 10"), потім ототожнені з оптичними об'єктами візуальної зіркової величини 16-18m.Згодом було виявлено квазари, які за оптичними характеристиками не відрізняються від квазарів, проте не мають радіовипромінювання. Сьогодні обидва типи об'єктів називають квазарами: перші — радіоголосними (або радіоактивними), а другі — радіотихими (або радіоспокійними). Радіоголосні квазари становлять декілька відсотків від загальної кількості квазарів.
    Квазари — найпотужніші за випромінюванням об'єкти у Всесвіті. Потужність випромінювання (світність) квазарів, в тому числі в радіо-, ІЧ-, УФ-, рентгенівському, а в окремих випадках і в -діапазоні, сягає 10^{46}-10^{47} ерг/с.

    Сьогодні відомо понад 2000 квазарів. Багато з них знаходяться на відстані 10-12 млрд. світлових років від Сонця, себто практично на межі спостережуваного Всесвіту. У багатьох квазарів виявлено компактні радіовикиди довжиною понад 100 тис. світлових років. Внаслідок великої віддаленості квазари спостерігають лише за допомогою спеціальних телескопів — радіоінтерферометрів.
    У спектрах багатьох квазарів, крім емісійних ліній, є одна або декілька систем ліній поглинання, червоні зміщення яких менші, ніж в емісійних ліній. Ці лінії поглинання формуються на шляху між квазарами і спостерігачем. Квазари мають найвищі світності серед усіх об'єктів Всесвіту, наприклад, потужність випромінювання квазарів S5 0014+81 в оптичному діапазоні перевищує 5·1014L. Висока світність квазарів дає змогу спостерігати їх на дуже великих відстанях. Виявлено квазари з червоним зміщенням z>4.
    Квазари виявляють змінність у широкому діапазоні тривалостей циклів — від кількох днів до кількох років. Амплітуда змінності в фільтрі В звичайно 0.5— 1.5m, хоча у деяких квазарів вона не перевищує 0.lm. Проте є група оптично змінних квазарів, зміни блиску яких досягають 6.0m. Оптично змінні квазари часто об'єднують з лацертидами в один клас — Блазари. Квазари належать до галактик з активними ядрами. Більшість з них пов'язані зі спіральними галактиками.
    На початку XXI ст. встановлено, що квазари — це галактики, які мають в центрі надмасивні чорні діри.
    У 1979 році спостереженням зображення подвійного квазара 0957+561 був підтверджений ефект гравітаційного лінзування, передбачений Ейнштейном в загальній теорії відносності.

          ГОТУЄМОСЯ ДО УРОКУ

     1. Відео "Види Галактик".


     2. Відео "Великий вибух - великий перелом".

     3. Відео "Квазар - Самый смертоносний об"єкт у Всесвіті".